Ябедник дістав з широкого рукава товстий сувій і простяг Великому князеві.
Гримільда довго пояснювала йому, нарешті ябедник спитав : — По-грецькому чи по-руському?
Ябедник і тлумач Русич прийшов із усім причандаллям: в одній руці ніс високе писалище на бронзових ніжках, у другій — згорнений трубочкою рівно вирізаний шмат вовчої сириці.
Й коли ябедник увійшов, кивнув до гота, щоб казав свої віншування.
— відповів ябедник, не встигаючи за князем, і почав повторювати вголос те, що писав: " … чи ще як … то бути голові твоїй кромі … кромі плечу …"
Коли ябедник закінчив короткого листа, в якому Гримільда запрошувала старших братів у гості від свого й Гатилового ймення, Русич помахав пергаментом, доки висохне шкіра, змережена кучерявими четними різами, й глянув на княгиню : — А печать яку?
Тлумач і Гатилів ябедник Русич розуміюче поплескав свого юного колегу й шепнув йому : — Будеш консулом — і сам станеш такий.
Перший ліп-ніий ябедник на мене доносить: слухаються анонимних листів вояків, яких я покарав як боягузів; обвинувачують мене, загрожують мені, скидають мене з посади, а дурні, кретини, канальі ідуть наперед понад мене.
Ябедник Костан чітко перекладав кожне слово свого володаря й кожну відповідь Лева Першого.
Цей мерзопакосний ябедник, здається, виривав навіть зорі з неба.