І, напевно, вони йдуть по льоду Ворскли, бо чешуть шпарко, рухаються швидко".
Андрій поставив Давида на варті біля дверей, щоб наглядач не накрив, а тоді так само шпарко вистукав своє ім'я.
Шукай у житті інших радощів …" Механік шпарко вдихнув, заплющив очі.
Він відчув, як шпарко кинулось його серце і кров линула до обличчя.
Глянь на мене любо, та обійми палко, та пригорнися шпарко !
Лікар шпарко гримнув лядою кормушки, закрив її перелякано, а Андрій поточився, трохи не впавши.
Зараз поновлював те страшне послання в пам’яті і шпарко викладав на папір, аби увечері передати Евеліні Улановській та Ліді Лойко для поширення серед міської молоді.
А вже як ешелон пройшов через міст на Уссурі і покотив шпарко, Гриць почав реготатись : — Що воно було за халєра, га? !
Там, де ліс зовсім близько підійшов до дороги, хлопець раптом рвонувся вбік і шпарко, мов заєць, помчав геть від валки.
Відчуваєте, як шпарко вони носитимуть мене сюди-туди?