Вночі ударив шпаркий мороз, і коли ми підкотили до ринку, то під ребристими протекторами джипа лунко хрупостіла тонка біляста крига.
Ожили забуті голоси, побачила обличчя … відчула шпаркий вітер.
Он Ромась лиш на два роки молодший за нього, а дивись, який дужий та шпаркий.
Холодний осінній дощ та шпаркий вітер не заважали йому.
Шпаркий вітер обгорнув обох і покотив шляхом слова прощання.
Та за мить знову заревів прибій, засвистів шпаркий вітер, посилився гомін голосів, і серед страшенного шуму чийсь знайомий голос пошепки повторював:
Стояв ранній січневий ранок, холодний і шпаркий, бухта посивіла від інею, і хвилі легенько хлюпали об каміння.
Шпаркий вітер шарпає його простору сорочицю, підв'язані під коліньми широченні штани.
За кілька хвилин Лада вийшла у холодний дощ та шпаркий вітер.