Наче й не довго походив у трусах, а шкіра стала як у вареного рака.
За підстилку правила мені шкіра кашалота (вона була м’яка, мов оксамит), а подушкою — надуті повітрям тонкі кишки кита.
Шкіра суха, атрофічна, бліда з землистим відтінком.
Спочатку самі били досхочу, а потім нацькували на мене собак, і з мене тільки шкіра з м’ясом полетіла шматтям.
А світла ніжна шкіра, злегка обвіяна вітром, була як сніг.
Потім, ніби підладжуючись до цього неприродного сміху, шкіра, здерта з нього, поповзла з шурхотом підлогою до мене.
Бідон також виявляє бажання намочити свою задницю, на що Вася каже : — Дивись, бо може облізти шкіра.
Зісохлися жили і зів'яла шкіра — лише запрацював мозок, як робот, як комп’ютер, комбінуючи у своїх надрах хитромудрі ходи для елементарного виживання і дотримання більш-менш порядного іміджу.
Шкіра обличчя його — пергамен старий і потемнілий; так, вони були схожі один на одного, вони під цим сонцем — як дві краплі води, і Олізарові підвернулися ноги, він упав коліньми в жовте шарудливе листя і притулився до землі обличчям.