— Чи всякий патлатий хлопець — то хуліган і шибеник ?"
Та надворі мене підстерігав той малий шибеник, через якого усе заколотилося.
Згадав про машину гостей: чи не забрався в неї часом якийсь шибеник?
Певно, якийсь шибеник намалював контури собаки вкраденою у школі крейдою.
Ти тепер снову говорити, що ти Шелєсний, а я фсе говорити Мідяний, Цинкофий, Олов’яний, а він Шелєсний, а він, цей шибеник, Шелєсний, я тебе нафчу Олоф’яний, Цинковий, Мідяний.
Або ж хвилі змивали глину з пальця, або вона сама по собі зсувалась, або якийсь шибеник занурював його ногу у воду.
— Шибеник не шибеник , — брався під боки Охріменко , — а коли полковник наказав, я знайду, як виконати, не те що ви — досі Калиновському під хвіст солі не всипали.
Я вже вам казав, що якийсь шибеник пожартував наді мною.
«Коли б я знав», сказав він, підіймаючи каменя: «що це за шибеник шпурнув, я б навчив його, як кидатись !
Але з Фріске, такого на взір смиренного й тихого, був неприторенний отряха-шибеник.