В місті були тоді цехи: кравецький, ковальський, різницький, шевський, кушнірський, мулярський і рибацький.
Калле сидів навпроти нього й задумливо забивав кілочки в шевський стіл.
Крушина поклав трубку — за хвилину в контору обережно ввійшов Кітва шевський.
Лавка була зайнята, шевський стілець — під ним, тож лісник переминався з ноги на ногу.
На ній був намальований здоровенний шевський копил, а під ним було написано: «ТУТ ЖИВЕ Й ПРАЦЮЄ МАЙСТЕР ФІЛІПП ДРАТВА».
Але тим часом попереду маємо шевський Беневент, олімпійську Грецію і фатум, який визначає кожному незнаний і непередбачуваний шлях.
Коронний геть ‑ ман Собеський та підканцлер Оль ‑ шевський висловлювалися проти визнання його єдиним гетьманом Правобережної України.
Хутко натяг Румцайс на себе шевський фартух, сів на стільчик, притиснув до коліна чобіт, який почав був колись шити, та й почав забивати у нього один за одним дерев’яні гвіздочки.
Чобіт з дорогоцінної шкіри риби-кита в ту ж мить полетів у один бік, а шевський молоток — в інший.
М. Гру шевський каже: «Розуміється, такий згірд ли вий, підозрілий погляд на жінку з культурного погляду був дуже шкідливий» (Б. Лепкий, «Н. І. У. Л.», кн.