Він взагалі каже, що людина — це дерев’яна лялька, а світ — шворка, котра його смика.
З кожним її кроком довкола Шимаса густішали сутінки, а коли шворка натяглася, стало вже досить темно — хоч і не настільки, щоб він не міг роздивитися хрестовину и переконатися, що відьма не відхилилася від правильного напрямку.
Його зроблено з тюленячої сириці з шерстю, була ще сирова шворка, щоб той капшук зав’язувати.
Карі очі в полоні окулярних лінз скидалися на мальків у банці, а губи, тоненькі, мов шворка, без упину зміїлися в посмішці.
Але шворка все міцніше плутала йому тіло, в’язала руки й шию, обкручувалася, наче змій-полоз, на чолі лягла зміїна голова, і йому здалося, що на лоба йому накладено гарячого обруча.
Шворка впивалася в шкіру, але ніби потроху піддавалася.
— Там нічого немає , — гукнув він Ріані, коли шворка між ними натяглася.
Бікфордів шнур замінила шворка, вмочена в олію з ліхтаря.
Крім усього цього, на стелі склепу підвішено великий дзвін, шворка від якого мала проходити крізь спеціальний отвір у домовину, а там бути прив’язаною до однієї з рук похованого.
Тут він метнув лота в воду; шворка" слизнула між пальцями, і на третьому вузлі свинець зупинився.