Том, парковий чорнороб, був старим та засохлим чолов’ягою, що мандрував колись із торбою та казанком, а сімнадцять років тому влаштувавшись на Дрогеді на роботу, полюбив тутешні парки й сади так, що не зміг їх покинути.
Осінній кінь, гнідий, буланий, кляча, колгоспний чорнороб, селянський бог.
У мене чорнороб живе краще, ніж заможний селянин, їй-бо …
Коли вперше усвідомив, що ніякий він не вчений, а такий собі чорнороб у науці, то довго переживав.
Чи візьмемо й таке: людина обирається в народні де путати за партійним списком , — продовжує в часі думку доктора медичних наук Дишлевого чорнороб україн ського слова Колодій.
Позаду них Том, парковий чорнороб, закінчив заливати автоцистерну зі свердловини і увімкнув двигун вантажівки.
Не даючи людям радіти нельотній погоді, як можливості перепочити, він змушував їх напружено чекати тієї хвилини, коли вигодиниться; і кожен — бодай навіть останній чорнороб — у душі сприймав це чекання як щось принизливе.
Народ-люмпен, народ — чорнороб, віками не спроможний народити свою національну аристократію, свою еліту.
Де гостювали двоє скотарів і Том, чорнороб-садівник, не знав ніхто, але місіс Сміт, Мінні та Кет мали у Джилі подруг, у яких могли зупинитися.
Я чорнороб, я мав у практиці сотні подібних випадків.