До дівчат ще причепився, на роль веселого чичероне, Колька Трембач, що йому Атина ідея (а це була Атина ідея обдивитися місто, а головне пошукати того дзвона) дуже сподобалась.
Біля одного такого янгола, що припав на коліна й за ломив руки в тузі в поламаній оградці, під велетенськи ми древніми соснами, й розташувалася на хвильку юна компанія — «дівчата нашої країни» зі своїм чичероне.
Переселились з тієї країни і живуть тут — проводжають цих мандрівників, як чичероне, туди, до себе в гості …
Дівчата обережно посміялися з свого чичероне, Ата ж висловила вголос своє щире здивування, що з їхнього джури такий гарний оповідач.
Отож ми склали телеграму, і як тільки я підвівся з-за столу, наш чичероне, мов з-під землі вирісши, побіг її надсилати.
Як порядний чичероне, Колька Трембач передав «в особах» історію цього пам’ятника.