А він мимохіть схопив ту руку і поклав на ній голосний цілунок.
Цілунок тривав, либонь, із півхвилини, і цього було достатньо, аби між нами пробіг невидимий розряд блискавки, а в очах з’явилося солодке передчуття майбутньої пристрасті.
Цілує мене в розпалене, мов жар, чоло — такий шорсткий цей цілунок, як дотик житнього колосся, і такий ласкавий.
Хай п’ють вони, щойно осадок до дна доторкнеться, Ковтком якнайбільшим осушують милу посудину, Хто ж боїться наповнити чашу по вінця, Схожий з тим, хто соромиться взяти в красуні цілунок.
Цілунок шал-вогню перетворював пишні галери на поховальні вогнища, а людей — на живі смолоскипи.
Збуджений і кволий, я відчуваю, що хтось цілує мене і лишає той цілунок на моїх устах.
Звивистий цілунок розбурхує міріади кровоносних судин.
І любо стало нам обом, кохана вічка попустила, та мій цілунок віддарила.
Пригадуєте свій перший цілунок і приховані мрії - як воно буде?
То був такий цілунок, якого батько може вділити любій дитині, якого чоловік не посоромиться на порозі смерті вділити дружині, котра вже переступила цей поріг.