Цинамон настільки відрізнявся від звичайних дітей, що порівнювати його з ними не мало сенсу.
Цинамон, напевне, знав про мою розмову з Нобору Ватая.
У вухах дзвеніла мелодія, яку цього ранку за роботою слухав Цинамон.
Та коли народився Цинамон, я подумала, що можу розповісти лише йому.
— Цинамон сказав, що ви надто довго просиділи в колодязі й були під великою загрозою.
Мускат знайшла для німого сина доброго інструктора для індивідуального навчання, а сам Цинамон до того часу досконало вивчив правила водіння, порившись не в одному спеціальному посібнику.
Вона влаштовувала «примірювання» клієнткам, а Цинамон підтримував чистоту в офісі, вів бухгалтерію і їздив на своєму «порше».
Пізніше, подорослішавши, Цинамон став допомагати матері.
Я ніяк не розумів, чому Мускат і Цинамон мусили робити копію «примірювальної», що на Акасака.
Тож Цинамон власним оповіданням спробував видумати ці відсутні ланки.