Синоніми до слова Цибатий

Діди і цибатий зять сиділи коло вогню, зрідка перекидуючись словом.

Але воно таки було, і цибатий, проглядний наскрізь громадянин, не торкаючись землі, хилитався перед ним то вліво, то вправо.

Нарешті він підвівся — цибатий, самотній марабу серед гори пошматованих паперів, збентежено й несміливо, немовби вони були живі, обмацуючи їх і нишком за ними шкодуючи.

— та й пішов, сутулячись, по межі, високий, цибатий, за ним покірним псом брела тінь і здавалось, що кінець коси ось-ось уп' ється в її потворно вузькі плечі.

Назустріч Томаху ступив цибатий, гостроносий, з ріденькою сивиною старий у формі експерта першого рангу.

Послів було два: високий цибатий окань з рудими вусами назвався паном Кемеровським, ротмістром реєстру, а другий, низенький коротконогий гладун , — паном Соколом, ротмістром великопольської піхоти.

Перед каміном, заслонивши його від краю до краю, засідав цибатий добродій у зсунутому на потилицю капелюсі й заляпаних болотом чоботах; відхилившись на стільці, він простягся на весь зріст, і ноги його спочивали аж на припічку.

Один часовик був молодий, цибатий, дуже худий і, можливо, тому не дуже веселий.

Рятуючись від потопу, він виповз на високу скелю і стояв тут, короткокрилий, цибатий, не рушивши з місця, аж поки льодові бурульки не оточили його з усіх боків.

Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом — хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз одвислою губою …