Та як учепляться цілувати, то було й роботу з оук вихоплять, і хустка з голови спаде.
— Тихо поцілувала, рвонула льону горстку, й очі були сині-сині, мов льон, а хустка гасла.
Вдягнулася відповідно: довжезна темно-синя сукня без рукавів, а на плечах — яскрава хустка, котру я кілька років тому придбала в Туреччині за дикі гроші, спокусившись шалом срібла, золота і яскравих барв.
В тій історії, в тій культурі, в тому минулому народу, теперька, є все : — і той гній, і війна, і церква, і пісня, і та хустка, і, врешті, ті спогади про пахуче волосся …
Жовта хустка злетіла з нього, а сам він приземлився спиною на Цок-Цока.
Сніжно-білий очіпок з обшивкою і така сама перкалева хустка, що її кінці вільно лежать на грудях, прості й неяскраві сукня та шаль одразу виказують у ній квакерку.
Шовкова хустка плавала … Стара, уся майже в дірках, але з малюнком.
Слідом за задушливим фосфорним димком, що курів з нори, з-під землі спочатку з’явилася на палиці брудна біла хустка, потім вилетів, стукнувшись об пень пістолет і слідом вистромилися дві руки.
На якого біса злодієві потрібні такі цінності, як сірники, гребінець, хустка? !
— Написано в п' єсі - «червона хустка», то й треба, щоб така була.