Потім яром проїхала невеличка хура, навантажена дровами.
Перша хура викотилась на бруківку вузького провулка й заторохтіла узвозом униз до дніпровської переправи.
Перед вів загін, а позаду летіла забийворотинська хура.
Під іменем Хура-ага його знали перські історики та державні діячі.
Коли ж заглянути до давньогрецького словника, то знайдемо переклад: амакса, амаксея — віз, хура, а похідне від них амаксеіс (амаксей) — перевізник, фурман.
Хура за хурою сунулась, неначе чимала валка чумацьких паровиць.
Віддаленим журавлиним переливом заскрипіли ворота, дзвякнуло кільце, і хура неквапно вплила в розчинену браму.
Ген, за воринням, жахкотить того вогню, наче хура хмизу горить.
Зник і він, і його багатенька хура, і отой коштовний перстень з діамантом кольору морської хвилі, буцімто йому свого часу подарував сам Столипін , — хто він такий, дівчина до пуття не знала, але прізвище запам’ятала.