Декому життя не вдається — отруйний хробак гризе його серце.
За ним не було нічого, тільки невиразна пополудня пора, що звивалася і повзла, ніби хробак.
— Дивлюсь я на тебе, й мені чомусь здається, що тебе точить хробак страху перед масою.
Руда Рут, дочка Томаса, заверещала: напевно, хробак обпік її голу руку пекучим присоском; мати дівчинки виткнулася з вікна будинку навпроти і крикнула : — Чи ви подуріли? !
Ніколи не розколеться цей небосхил; майбуття було тут, спочивало на цих ланах, і Даніель був у ньому, наче той хробак усередині яблука.
Ні, більше його там не буде, де він все одно безсилий і безпомічний, де він ніщо — розчавлений хробак, нежива деталь …
(Редька була вдячна, що хоч доставником піци її не назвали, а все ж хробак образи хвостиком махнув .)
«Дарка» повірила, написала коротеньку записочку про свій арешт й заадресувала цю фатальну записку у Білогорщу до сестри Нусі (Наталки Хробак).
Чув, що він з нічого, як хробак, що снує нитки шовку, висновує навколо себе кокона, з котрого колись хтось скористає.