Давид кинув на лаву шапку і, не підходячи близько, сказав спокійний, але хмурний : — Нас хтось, Маріє, защепнув.
Дерева були вкриті товстим шаром інею, день був хмурний, але теплий, так що з коней ішла пара.
Як не прохали жінки — ще хоч хвилиночку, ще хоч один коротенький хай Данюша розповість , — Матюха хмурний : — Ніззя !
І, застуючи світ, хмурний і нешвидкий, всю ніч навколо стін ходили, як вовки.
Євгеній хмурний Стоїть, немов ударив грім; Якої муки порив бурний Він в серці відчува своїм !
Він почував, що всихає; його серце в’яло, і рвались там нитки ніжної мережки, яку він довго в’язав був увесь хмурний час, що лежав позад його.
Напевно, він подумав, що я палаю з ревнощів — недарма такий хмурний, недарма такий понурий, недарма перебиваю за кожним словом …
Тому старий рицар повернувся від нього хмурний, як ніч, і звернувся до короля.
Рицар із Спихова увійшов і опинився в просторій темній кімнаті, тому що скляні, оправлені в свинець кульки пропускали мало світла, а зимовий день був хмурний.
Він вийшов з кімнати і, повернувшись через деякий час, сказав : — Розвидняється, але день буде хмурний.