Адже хирний був світ, нестерпне було життя, а тут раптом ніои відкрилось яке джерело, ніби пролунав поклик провісника — втішливий, лагідний, сповнений благородних обіцянок.
Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів".
Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна, і курчат, і молока , — так було канючить хирний Борух.