Внизу хильцем прошмигували куни, тхори і лиси, злодії серед тварин, створіння з нечистою совістю.
За кожним з биків хильцем сунулися гніді тілисті корови, а вже за ними видрібочували жваві телята, які кидалися сюди й туди, там щипали, там хапали, але ніколи не забігали поперед вожака табуна.
І ватага хильцем висунулася з подвір'я, тікаючи перед погонею.
У себе в Гобітанії вони б такою знехтували, тут пили хильцем та похвалювали.
Хильцем, тихцем, вийшов зі штабу і пішов на станцію.
Жид Араб вийшов хильцем в одрину господаря, позіхнув з усіх щирих сил та чкурнув в одінню у пухи і шкіри …
Побоїщем сновигали мародери, селяни з навколишніх сіл; вони переміщалися хильцем і своєю поставою та нервовими рухами нагадували звірів.
Хвилину йшли мовчки, хильцем, попри вал, бо кулі літали, як чмелі.
Всі клонились патронові, він посміхався, а Дюруа, сп’янівши від успіху, випив хильцем.
Хоть почував велику втому, отже не припочивав ні хвилинки, але хильцем дріботав попід дривітню.