Ви, хвальний поете, своїм словом зуміли б у цій справі багато допомогти.
А отець Василь з хоругвами і процесією ходив по мурах і віддаля кропив оборонців святою водою, благаючи у милосердного бога ласки на погибель і загин ворогів і співаючи йому хвальний псалом : — Помощник і покровитель, бисть мні во спасеніє !
Бо і буйний цвіт, і хвальний спів, і чарівна гармонія фарб з’являються на світ, приходять у життя тільки магічною силою все цього ж самого єдиного химерного маленького слова.
— А-а … Хвальний пане поете … — архієпископ сховав кінчик довгого носа між складені, мов до молитви, долоні.