А то такий ліс був, що з одного боку і з другого хаща була, а на середині путь.
Та хаща була йому добре знайома, і назад він ішов навпростець, не там, де пробирався покалічений мустангер.
Барс потроху почав відступати назад, і незабаром хаща поглинула його.
В тому не було нічого загадкового: просто кобилиці забігли ще далі в чагарі, і густа хаща поглинула їх.
Лісова хаща кишіла безліччю диких тварин, звірі були тут якісь особливо зухвалі і крикливі.
З грунів їм світили вогники, хаща притишено шепотіла радісно-таємничу казку, лукаво з неба підморгували зорі, заздрісне і ревниво хмурився весняними дощами обмитий вилицюватий місяць.
І тоді як заревів мідяний бичисько — аж хаща затряслася.
Вся зелена хаща довкола мене заколихалася й затріщала від навали тваринного люду.
Серед квітів неясно вимальовується хаща камер кіножурналів і виростають мікрофони.