Синоніми до слова Туманити

Та ось скоро її наче наздогнав вітер, і голосніше захлюпали хвилі, а на небі прослалась якась димка й почала туманити зорі та місяць.

— Іди вже спати, Тутмосе, я стомився , — перебив його царевич, відчувши, що пиха починає туманити йому голову.

— А поки я пливла сюди … це тривало, мабуть, сотні літ, ти роздобув у ворожбитів книжку, з якої навчився туманити дівчатам голови?

А коли минувся перший напад розпачу — свідомо не захотів туманити собі мозок.

Гамір, музика, запах квітів і аравійського куріння знову почали туманити їй голову.

А може, тільки туманити себе втішною думкою, що там, у минулому , — весело, немов у дитячому калейдоскопі.