А на візку, розсівшись гордо і пишно на барвистому рядні, як пава, гарна й дорідна, біла тілом і з палкими карими очима, що спалахували, ніби коштовне каміння, жінка , — однак трусилася, ніби била її трясця.
Та я схотів залишитись у себе, побоюючись, як би жахлива, запаморочна, сміхотворна й убога трясця, іздригаюча мене, не завадила мені надати своїй поставі будь-яку подобу безтурботності.
Ми повинні, хай йому трясця, вибачитись перед вами, містере Уенгеме.
Вона від людського крику дерев’яні є, її трясця б' є, нерв у неї не витримує, бач.
Зв’язати його, показати йому, що державі, трясця його матері, ідіотів не потрібно.
У мене, трясця ма, як поставив, три роки по кутах мокрота стояла.
Трясця-ма, нічого тобі на господарстві не вдержиться.
— Трясця його матері, в будинку, напевно, нікого немає.
Тут Каландріно почутив, що його почала трясти трясця.
— От, попався нам проклятущий німець, щоб трясця його матір мордувала … Знай ти … Ну, забув я, як звати?