І в них уже порепалися серця й випарилася геть воля , — лишився лише тяжкий, тоскний чад і розпач там, де вона була чи мала б бути.
Тоскний страх охопив плавця, і він мимоволі перевернувся на спину.
Страху не було, а тоскний жаль чогось, що ніколи не прийде, охопив усе його напівживе тіло.
Танбридж і Челтенхем я б не міг назвати селом; а листопад — місяць взагалі тоскний, і я бачу, що місіс Грант непокоїться, чи не буде ця зима в Менсфілді надто нудною для її сестри.
Мабуть, так було і тисячу років тому; здається, ніколи не припиниться тоскний ко ловий, рух верблюда і тоненький пульсуючий струмок во ди, яким не напоїш спраглу землю, а тільки роздразниш її.
Та раптом згасло неземне сяйво, розтало піднесення, насунувся тоскний неспокій.
І все ж десь у підсвідомості блукав тоскний неспокій.
То його довгий і тоскний погляд, яким він перед тим дивився йому в обличчя, говорив про щось інше.
Задріботіли зуби, тоскний біль здушив йому голову.
Навколо неї, мов чорничний кисіль, загусли млисті сутінки; здалеку пролунав тоскний погук нічної птахи … Намагаючись стримати поштовхи первісного страху перед темрявою і хащами, Лада вирішила шукати дорогу додому.