— Мені моя хвороба коштує вже понад дві сотні , — заявив його сусід, висхлий, як тичка , — назвіть мені яку хочете отруту, якої б я ще не приймав.
Невдовзі в покої зайшов високий, тонкий, як тичка, пан підстароста з маленьким личком, але довгими вусищами, котрі стирчали, як два хвости, й являли досить веселе видовисько.
Писар, молодий, високий і худий як тичка недавній київський бурсак, заметеляв полами ношеної й переношеної ряси, сів до столу й приготував начиння.
Нарешті, я мусив знову вийти на берег моря, на те саме місце, де стояла моя тичка, і звідти вернутись додому тим шляхом, яким я прийшов.
— чує голос, не царя, а високого і худого, як тичка, Головкіна.
— кричить , — тичка подмімо, Нікого в поміч не просімо, Годящі парні: ти і я, Ану !"
Один з них — це кремезний поручник, що стягає якраз шапку з голови і витирає хустиною блискучу, як більярдова куля, голову, другий — якийсь худорлявий і високий, як тичка, вояк неокресленої ранґи.
Не тому, що він відняв у мене Анельку, а тому, що в нього довжелезні ноги з вузлуватими колінами, що він сам довгий, як тичка, а його голос подібний до деркотіння кавового млинка.
Спробуй-но поткнутися сюди ще раз, будь певен , — звідси вийдеш такий, як тичка для хмелю".
У темноті виднілося порожнє місце для оркестру, з якого виростала металева тичка мікрофона.