Щоправда, ознак тієї страшної хвороби він не знав, проте вирішив, що спробувати можна, й почав надсадно стогнати.
Невже за те, щоби знов стогнати в кайданах, щоправда, надітих уже не яничарами, а іншими поневолювачами? !
А Іван як викинув із себе борщ аж десь до тогідної паски, то взяв стогнати.
У ньому співчуття, ласка; він щось м’яко говорить, умовляє, потім погрожує і починає стогнати разом з Інгою, наче приймає на себе її муки …
Позаду нього почав протяжно, з натугою стогнати посудомийний апарат.
Капітан вийшов у другу хату обідати, а сотник залишився з листоношею, і коли капітан повернувся, листоноша лежав на долівці, напихав собі трави до рота, щоб не стогнати й не проситися, сотник осатанілими очима дивився у вікно.
Ці «вбогодухі» вміли тільки «стогнати та, стогнучи, долю проклинати», «жито панам сіять».
Краще вмерти в дорозі, ник стогнати в розкішному палаці, краще згоріти в герці, ніж проклинати видимий світ, створений любов’ю і героїчною працею !
Вона, побита і люта, лягла на запічку і стала стогнати та плакати зі злості.
Хоча — це навіть не стогін, стогнати я вже не здатен , — якийсь хрип виривається з моїх наболілих грудей.