Вельможі плавно ковзають до виходу, залишаючи княжича Зелемінського стовбичити біля входу.
Впадаю у меланхолію, від якої не знаєш де подітися — лише б не стовбичити на місці.
Хотілось одного — опинитись у ліфті, з" їхати донизу, а краще — збігти сходами геть, щоб не стовбичити тут зайвою під час розмо-ви, яка видавалась нереальною.
А потім каже, що йому вже набридло стовбичити вечорами на тому Сольцю, що ви, пане капітан, до свого приятеля зовсім не їздите.
Йому гірко було в роті, бо вже нінащо було тут стовбичити й виглядати вітра в полі, міг спокійнісінько покинути цей тлум.
Буду стовбичити у тій залі, наче чапля посеред болота, і не знатиму, куди руки подіти.
Безглуздо годинами стовбичити десь перед афішею чи вітриною.
— При денному світлі все було б зрозуміло, але ж не стовбичити нам тут до світання !
І хоч Гоцик геть не розумів, куди сунути, та й на трасі стовбичити сенсу мало.
О, ні потрібно щось робити, а не стовбичити тут !