Вітер, неначе підбита птиця, прошумів спросоння в листві вишняків, здригаючись, вдарив крильми по вузенькій стежці і відповз у рів.
Навздогін йому байдуже гавкали спросоння собаки й старанно співали досвітні півні.
— спросоння запитав Зак, розправляючи коричневу піжаму.
— сіла на постелі Василина, спросоння невинно закотивши догори очі.
Тим часом світло збудило матір, вона знову заворушилась за запоном і сердито спитала спросоння : — Що це ти там свічки палиш, Марусю, не даєш спати?
Спросоння в нього ще шуміло у вухах, але він усе-таки виразно почув шарудіння, наче хтось переступав з ноги на ногу.
Навіть спросоння вона встигла накинути на голову темну хустину.
Зробив маленький рух, ніби спросоння, мій вартовий засвітив мені лямпкою в очі.
І знову заспівали санки, і спросоння зітхнула, затьохкала крига на ставу, і заагукало біля грудей матері дитя.