Ну, вдивіться в мене — я ж ваш сотенний писарчук.
Тепер, коли дістали наказ відійти, сотенний Бродич показав усі наші криївки сотні Хріна.
Зближаючись до начальства, сотенний командує : — Вправоо д’вись !
Хоча … Який же ти хорунжий — сотенний чи й полковий?
Не зважаючи на рішучий наказ, щоб усі старшини постійно контролювали свої відтинки застави й були в полі, один сотенний-українець, який був високо оцінюваний, примістився на ніч на квартирі в домі одного господарства.
Командиром нашої сотні був сотенний на псевдо «Козак».
Сформував і вишколив її колишній сотенний Палій — Семен Матейко, старий член ОУН із Городенківщини.
Сотенний закінчив Коломийську гімназію, пройшов старшинський вишкіл у Космачі, посилено займався самоосвітою.
Тієї ж ночі сотенний розділив нас на групи, і ми пішли по всіх криївках, про які міг знати Їва, і перемаґазинували всі харчі.
Середній на зріст, міцної будови, врівноважений та інтеліґентний сотенний наказав бунчужному посилити охорону, проте зморених затяжним переходом стрільців велів не будити.