Синоніми до слова Сором

А тільки вам скажу, що вам стид і сором: ви пани, ви письменні, ви читаєте у книжках, як бідному треба помагати, а ви, замість того, не розпитавши, чого я і зачим, та стали з мене сміятися !

Супутник Чорного пішов до стійки бару з метою там і сидіти, а дівчина сіла біля Чорного, по тому як вона сором’язливо тулилась до його плеча можна було зрозуміти їхні близькі стосунки.

Там, на дні, на нього очікував сором; йому залишалося тільки обрати його для себе.

Не знають уже, чи прать би то їм, чи додому вбиратись; сором тілько старого Гриви; поглядає-бо на них да тілько всміхається.

Юля випадково кидає погляд у мій бік, я махаю рукою, вона відповідає, але при цьому на її усміхненому обличчі з’явля ється сором’язливість.

Цнотливо-сувора лінія обличкування каміна сором’язливо виглядала з-за розв’язно ї драпіровки, хвацько накинутої навскоси, ніби газовий шарф балерини в танку амазонок.

На сходах скупчилася зграйка малюків, котрим цікавість із приводу приїзду їхньої кузини не дозволила дочекатись її у вітальні, але котрі не наважувалися підійти ближче, бо, не бачившись з Елізабет цілий рік, вони почувалися сором’язливо.

Громада сама почувала, що розминулася з правдою, продаючи Денисові землю, що Зінько був правий, і їй було сором ще й вигадувати на чоловіка щось негарне.

Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором’язна, були до неї добрі.

І, чуючи болючий, жахний сором і знаючи, що цього не треба було казати, і знаючи, що все одно й це не поможе, старий князь робить горлом так, наче ковтає щось трудне, і одвертає голову вбік.