В останню неділю грудня після вечері Мотоко показала йому в майстерні свою голу спину, а наступного дня до нього на квартиру навідалася Аяко і, немов сновида, хотіла його поцілувати.
Біг на припоні, мов сновида, задихався від спраги, стримував себе, щоб не закричати від розпуки — нелюдської, звірячої.
Потім вона поводилась, як сновида: разом з іншими їздила до крематорію, ввечері поралася на кухні, виконувала все, що їй веліли або що сама вважала за потрібне зробити.
Сновида Янич лукаво посміхався, та до часу мовчав.
— Агнешка — сновида , — спробував Марцін пожартувати.
Рушив до дверей, випроставши поперед себе руки, як сліпець чи сновида.
Ледве встигли закінчити, коли чуємо — по сходах кроки; ну, ми загасили світло та причаїлися, аж тут іде старий Фелпс із свічкою в одній руці і з оберемком усякого мотлоху в другій, та так ступає, наче сновида.
Немає цього нічого, лише я, як сновида, тиняюся вулицями неіснуючого міста, котре живе лише в моїй уяві.
Не ходжу по світі як сновида, лиш помічаю, що бачу.
То ти хатня Сновида , — сказав Іванко , — тобі не спиться і ти з" являєшся посеред ночі й наганчяєш на мене страхи … та ж я тебе не боюся !