Все, що вас колись давило та смуток будило, зникло; знову любі та милі почування почали вас огортати, сни якісь душу колишуть; з самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою …
Вся давня міфологія й епос витворені на боротьбі сил добра і зла, в яких тісно переплелися божественне і людське прагнення, істина й обман, Ерос і Танатос, радість і смуток, мудрість і безумство, почуття й обов’язок.
Мовчазний і суворий стояв Ярослав, бачив перед собою великі батьківські очі, в яких були тривога, біль, смуток, бліде перекошене обличчя.
— На круглій Толиній фізіономії проступає невинний простодушний смуток.
Молода зелень дерев і перші квіти не знати чому наганяли на неї смуток, неясне бажання виїхати кудись з міста.
Рибалка зітхнув : — Коли я в мої літа почну думати тільки про старість, то це вже не життя, а синій смуток.
— Гоїться … — відповів Тимна, але в його всміхнених очах був смуток.
Довго посувались вони, не зустрічаючи ні людей, ні тварин, тільки похмурі береги наганяли на них страх і смуток.
Ніжне, наче в дівчини, обличчя, в сірих наївних очах — доброта й смуток.
Звідси походить, мої любі, страшний смуток усіх блазенських фігур, усіх ляльок, що трагічно задумалися над своїми смішними гримасами.