Голос у нього в будь-якому віці був неприємний і скрипучий — і це служило ще одним доказом його легітимності.
А щоб цей жалюгідний кортеж був ще сумнішим, пішов дрібний, затяжний, холодний, скрипучий дощ , — здавалося, холод заповзявся переслідувати маленького короля аж до могили.
Раптом до всіх долинув скрипучий звук, коли металева покривка з надзвичайною легкістю від' їхала вбік.
Голос, правда, у нього неприємний — сердито скрипучий.
Славина уже зібралася повертатися додому, як обізвався скрипучий голос віщуна : — Ми відчинимо ворота Києва — нам і благості від новгородського воєводи !
— У нього був скрипучий голос, а стверджувальне речення вийшло запитальним, ніби він сумнівався у доцільності того, що робить.
Але той підвищив свій скрипучий голос і поважно вів далі : — Та ось слухай тепер.
— прокотилось у палаті, воєводи й тисяцькі забряжчали мечами, мужі ліпші й нарочиті, що дрімали під стінами, підняли голови, Ємець провів пальцем по шкірі бубна, і сухий, скрипучий звук приєднався до шуму в палаті.
В цей час недалеко від кооперації загалакали голоси, зафоркали коні і темною плямою забовванів скрипучий віз.