Не було необхідності у той час «скребти» росіянина, аби знайти татарина і особливо фіна.
Лігієць закинув за голову величезну, схожу на дубець руку й заходився скребти собі потилицю з вельми заклопотаним виглядом.
Чим більше дівчина дивилася на жовто-буру кору, яка покривала чорний камінь, тим більше вона переконувалась у тому, що ключ до таємниці заховано саме тут. її охопило таке велике нетерпіння, що вона вийняла ніж і почала скребти цю кору.
М’ясник продовжував скребти лезо, заливаючи його свіжою кров’ю.
Виявилося, що для чоловічої гідності зовсім не принизливо мити вікна, витирати із стін порох і павутиння або, повзаючи на колінах, скребти знайденим у коморі уламком коси сірі, брудні дошки підлоги …
Він каже про ті органи комах, які пристосовані рити, скребти, різати, хвататися.