Синоніми до слова Скорбота

Страх, рани далекого минулого, скорбота, що так усе сталось, що він знову стоїть перед тінню брата Ярополка, а може бути — плодом своєї любові, перед сином, розривали його душу.

Все відійшло — моя любов, прив’язаність до нього, скорбота за ним …

Скорбота, як похоронний креп, огортає душу старого і ячить різкіше, ніж мідні голоси, що супроводжують катафальк по дощовій вулиці.

Бачиш, твоя бо скорбота не афектна, не нарвана, а стримана й погідна, як увесь ти, не визбулий своєрідної зграбності й доладності.

Вона дивилася на юнака, який лежав, і в очах її читалася скорбота.

І була у тому прощанні така скорбота, такі сльози, начеб люди залишалися не в своїх домівках, а в зарані вготованих домовинах …

Але я одразу переконав себе, що це якась нервова судома, бо за хвилину, коли він знов обернувся до мене, на обличчі його була щира скорбота.

— Ні , — посміхнувся Степан , — це світова скорбота.

З дитинства скорбота його колисала, Темрява й тиша вночі обіймала, Тепер теж приречене горя зазнати Й розбите — останній свій подих віддати".