Весело та дружно йдуть воли дужі, глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно …
Але Скиба дуже просив, щоб про це вся єпархія знала.
Ще під час старшинського вишколу став командиром сотні курсант Скиба — Іван Павлюк.
Земля України дана їй була Всевишнім споконвіку благословенна родюча скиба, що пливе молоком і медом, що шу мить пшеничними ланами.
Панас Кандзюба, важкий і сірий у своїй свиті, як скиба, одвалена плугом, сіяв очима нудьгу питання: кудою йти? де правди шукати?
Командували ними Хмара (Дмитро Білінчук), Скиба (Іван Павлюк) і Крук (Костянтин Ґеник), Дорошенко (Петро Савіцький).
Тут якась жінка як заверещить — Божечку рідний , — це ж Петро Скиба !
Скиба злилася, і, як пригріло сонце, повіяв сухий східний вітер, затверділа, і стал репатись.
— У мене тут, здається, немає таких речей, які підійшли б для музею , — ухильно сказав Скиба.
Молоденький Скиба мовчки кліпає очима й обводить старших друзів здивованим поглядом.