«Відьми варять своє чаклунське зілля» , — сказав би забобонний селянин.
Селянин був переконаний, що жито поліпшує грунт, і після нього добре родять інші зернові культури.
На передку сидить селянин, обмотаний усяким манаттям і раз по раз, узявши віжки під пахву, дме в кулаки, а погрівши, гукає, свистить помалу на своїх коней.
Це був чоловік середнього зросту, але міцної статури, селянин, але не бандит, хоч і настільки нахабний, що зараховує себе до італійців.
Вчора хлібороб, хазяїн, а сьогодні пролетарій-селянин неминуче попадає у ті сіті і гине в нерівній боротьбі.
Український селянин виграїв свою історичну офенсиву, як це видно з підбоїв його плуга.
Це був єгипетський селянин, старий, зовсім голий.
Біля Лютеранської вулиці, де колись Олексій (тоді ще Альошка) стріляв у шпигуна з приміщення іноземного консульства, селянин повернув ліворуч.
У ньо го було гарне обличчя, це, мабуть, таки не селянин і не з містечка він.
Молодий провідник, селянин з Італійських Альпів, поспішав позаду, ведучи в’ючне лоша з речами подорожніх.