Уже заховався за чорною смужкою дерев на обрії повний диск місяця, а край неба на сході почав повільно світліти, наливаючи олов’яними кольорами зграї важких хмар, які наближувались, поглинаючи собою мізерні крапочки зірок.
Останнє, що побачив внутрішнім, космічним зором , — людина, що лежала навзнак з розпростертими руками, наче обіймала когось — прибульців, степ чи небо, яке починало світліти.
Водночас екрани почали світліти, наче за бортом ракети загорялось слабке світання.
Як тільки Капітан сказав: «От гляньте-но», його передня шибка, за якою досі нерухомою темно-сірою стіною стояв туман, почала світліти.
В хаті почало світліти — дим швидко виходив крізь вибиті шибки і висаджені з лутками двері.
Невдовзі Дем’янко помітив, що морок потроху рідшає, навколо почало світліти.
Не затьмарюватись, а намагатися світліти душею повинні ми безупинно.
— У кімнаті продовжувало світліти, допоки я не почала вже розрізняти кілечка й завитки слів, які розкручувалися в довгі переплетені між собою рядки.
Треба було квапитись — ранок не за горами — на сході вже почало ледь-ледь світліти.
Потім фігура його стала світліти, втратила виразність, рельєфність, немов на неї наплив туман.