Уже минули бешкинські луки, уже Три Дінцізіллялися в один і розляглися широким плесом, уже одна сага пішла за Черкаський Бешкинь, уже засиніло за мостом друге пасмо гір, а Альчеста все ще сиділа нерушимо й не сказала ні слова на Орестову казку.
Шлойма поклав перед собою на диван папку з рукописом Степаниди Порфирівни Добромолець «Поліська сага» й застрибав на одній нозі, вилазячи з вельветок.
Ця сага перегукується з оповіддю про царство пресвітера Іоанна, яку я розповім далі.
Там є така сага безпечна, в ній він і зацілів перед москалями".
Сага є безсумнівно відбиткою історичних воєн і мирів, що їх вели готи із гунами.
Давня сага про Гесерхана каже: «У мене багато скарбів, та лише у визначений день я роздам їх моєму народу — - справжнє багатство прийде лише з людьми Північної Шамбали».
Героїчна сага перетворилась у рамках епілліона (малої епічної поеми) на повість про непомітну героїню, контрастну славетному витязеві.
Минали роки, десятиліття, а «Сага про Форсайтів» нітрохи не застаріла.
А Джіммі сидів по вуха у своїй неймовірній писанині, що їй він дав наймення «сага».
Очерет та сага вкрили річку в лугах, Самі луки пожовкли, зчорніли; Височенні дуби не шумлять, як тоді, А німують без листу, сухії …