Град засновує нахабний розбишака, котрий має досить озброєних підлеглих, аби сказати добрим людям, що замість того, щоб просто їх грабувати, він братиме з них податок і не даватиме грабувати іншим.
Оджеж якийсь розбишака приплентається вночі, встромить ножа в щілину в дверях, скине защіпку та й всурганиться до тебе.
Що де не зробиться, чого де не видеруть , — усе він, п’яниця, розбишака !. .
«Ні !. . розбишака не вміє пестити так любо, не вміє пригортати так щиро, так гаряче цілувати …
Кворин Піврукий узяв полоненого у глибинах Кугави, і той побожився, що Манс-Розбишака знайшов якесь нове таємне укріплення і збирає в ньому всіх людей з-за Стіни, а навіщо — про те відають самі боги.
Воїслав, котрий йшов трохи спереду, побачив, в кого націляється розбишака і змахнув рукою … Чоловік з луком упав, наче стятий серпом колос.
Лише у трьох тепер стояли залоги, і Манс-Розбишака знав про це незгірш від самої Варти.
Що ж таке почув розбещений і зіпсований розбишака Дадлі?
Прожив, бо спізнав Данилка, що го у дворі видів , — що то так дико і люто, як розбишака, виглядав, що то на обіцянку пана бути на весілю к стіні по-бісовськи ся усміхнув.
— горлав присадкуватий розбишака , — я тобі маю щось платити?