Так заволав студент Анзельм і сильно гойднувся в човні, наче хотів пірнути у хвилі.
А коли топилася у світанку остання зірка, коли впертий самолюбивий сон нидів біля мого вікна з надією все ж пірнути у залякану тінями душу, коли за вранішнім туманом ховалася перша квітка дня, я більше не захотів бути слабаком.
Треба пірнути головою під хвилю, щоб її гребінь прокотився тобі по спині.
Саме про це вона мріяла — пробігти вузенькою стежкою до пристані, пірнути з головою у прозору воду, що переливалася блискітками на сонці, полежати на помості з заплющеними очима й ні про що не думати.
Я три рази пірнути намагалась, мало не втопилась … Не вийшло.
Коли ми підійшли до озера, мені так і закортіло двічі або тричі пірнути в його прозору воду.
— Я був би не проти пірнути у вашу постіль, Рене , — проплямкав Хантер.
Їй простимо пірнути інколи своєю осиротілою, самотньою душею в півкварті сивухи.
Але думка про рукопашний бій бозна з ким, та ще на такій дерев’яній посудині, яка кожної хвилини може пірнути в морську безодню, була не зовсім приємгіою для того, хто був хоробрим на суші.
Умерти — це ніби пірнути спекотного дня в глибоке озеро.