Хлопець був покірний, улесливий, довгий час удавав із себе дуже слухняного, а проте йому дечого бракувало, і насамперед відваги: він боявся ночі й темряви.
— Так от, шевальє, моя вам добра новина: ідею одружити Великого князя Петра Федоровича з принцесою Анхальт-Цербстською підказав Її Імператорській Величності Єлизаветі Петрівні не хто інший, як ваш покірний слуга …
На своїй смертній постелі я лежу безпорадний, покірний і благаю прощення за свою нездарність, припадаючи з покаянним серцем до ніг божого милосердя".
Він волі й кволої дитини Покірний був би в ці години.
Не відвела погляду, і він зрозумів: буде їй покірний.
Уже не раз, хоч долі був покірний, я навертав на схили ці нагірні.
Ударило полум’я двигунів, і вогонь, покірний людині, зіткнувся з диким вогнем Сонця.
Покірний і розважливий єгиптянин зводить свої зрізані піраміди одну за одною.