Але коли до нього звернулися, перекинчик відчув — ховатися годі.
Перекинчик отой корсунський від нього не відходить, та все щось нашіптує.
Він, Ях’я — перекинчик, зрадив рідний край, зрадив велику справу перетворення світу — і він мусить загинути.
Та й гадаю, що на щось інше перекинчик і не сподівався.
Оте, що корсунський перекинчик князю нашіптує - то для можних.
А шо, як вона тільки прикидається жінкою, а сама перекинчик болотний?
— Свій перекинчик гірший за ворога , — буркнув Ратибор , — я все Уліба згадую, Святославового родича.
Наче ти якийсь перекинчик: то ти чоловік, а потім раз !