Не можна, принципово неможливо раз і назавжди пенати якісь доконечні закони розвитку суспільства, якісь правила щастя кожного громадянина.
Це маленька кімнатка Івана Світличного, це були наші спільні Пенати, наш клуб, наша альма-матер.
Земляки, звісно ж, могли заїхати за лікарем і одним великим кодлом повернутися в рідні пенати.
Писав, всупереч бажанню скоріше бачити трупу в Полтаві, скучив за нею і, до того ж, обіцяв їх сіятельству княгині Варварі ще до Нового року повернути лицедіїв у рідні пенати.
Його особові боги (геній, лари, пенати) шанувалися в державному масштабі, а його іменем клялися.
Якщо раніше тільки пенати гинули в народному дусі, тепер, унаслідок своєї індивідуальності, живі народні духи гинуть у загальній спільноті, чия проста загальність позбавлена духу й мертва і чиє життя є окремим ін дивідом як одиничністю.
Невже капітулювати перед отими їстівними плитками, якими кожного постачають пенати?
Та раптом обізвалися пенати : — Никифор Ярковий чекає в холі !. .
Вони співають «Мій рідний дім» у ритмі регтайму, свої лари й пенати тягають за собою в картонних коробках, їхні виногрона прикрашають гарний капелюшок, а звичайний каучуконос для них — їхнє фігове дерево.
Стіна за ним ледь помітно засвітилася й погасла — пенати викликають Віру на зв’язок.