А пелька глянула в ту мить на мене, і знову я помітив у її очах переляк і покірність.
Давай лиш, сестро, чарку горілки або чаю, або чого-небудь, бо в мене пелька засохла од біганини.
ДМИТРО : — Неправда, скажете і за малі, бо у вас пелька без дна, пані Іріадо.
Випадкова ж думка про кратер притягла за шкірки згадку, що змусила Редьку здригнутися: пісок-сипунець і його невидима пелька.
Пелька ж та Все ширше зуби розгорта Й ковта чуби, шлики, петельки — І вже назад не поверта.
Минулися нашим ворогам їх розкоші, увірвала свята воля того налигача, що в’язав нас; охляне тепер несита пелька, що нас поїдом їла, та ще й як охляне, як разом із людьми та й землю одберуть !
А шляхетська пелька, сама відаєш, ненаситна …
Гори, скелі величезні - більші, ніж у нас народна глупота, прірва унизу — як пелька війська, що людей глита.
Органіст уже встиг вилічити клавіші, але струни ще хорували й хрипіли, неначе застуджена пелька.