Через цю жіночу недосконалість та енгармонійність змушений був досі парубкувати, віджартовуючись, що є в нього одна жона вірна — робота.
— Парубкувати надумавсь , — сердито випалює старий.
Побачать і кепкуватимуть, що й він вже ходить парубкувати …
Він може пити-гуляти, вештатися казна-де, парубкувати хоч до ранку, і сердита Кеті не чекатиме на нього з важкою чашею, повною гіркого осадку від його гуляння.
Уже зорі засіяли небо, уже місяць вийшов парубкувати, а нам аж гуло у вухах від спускання.
Сісти на корабель до Вільних Міст разом з конем та келепом, воювати та парубкувати … я для цього народився.
Він мав років на п’ять або чотири більше за хлопців, однак парубкувати ще й не думав і завше воловодився з меншими, даючи собою керувати.
Сісти на корабель до Вільних Міст разом з конем та келепом, воювати та парубкувати … я ж для цього народився !
Ідучи стежками, обніжками, біля сусіднього села, куди не раз ходив парубкувати, помічає він якусь метушню.