Від тої хвилини, як я почав боятися, що мене є за що осуджувати, я раптом зрозумів, яке в них непоборне прагнення судити.
Але нікому і в голову не приходило осуджувати необачний вчинок отамана.
Я читав га зети, але не в моєму звичаї осуджувати будь-кого, не вислухавши.
Тому ви не повинні суворо осуджувати мене, якщо я прийшла до вас не з легким серцем.
І не треба Ізраеля і його дружину Рахелю, і їхніх земляків осуджувати, що вони були ідолопоклонниками (благоговіли перед ста туя ми своїх племенних богів).
Побожні православні не відважувалися осуджувати його візантійської захланности.
Бо вічна мука є не що інше, як самому себе осуджувати, бути гідним помсти.
Його можна було осуджувати за те, що марнує талант, розмінює на дрібнички, що пробує себе в різних видах мистецтва, і його за це таки шпетили, а він, як звичайно, посмикував вус і розводив руками : — Здаюся , — казав , — панове-товариші.
— Падре , — відповів засмучений Джованні , — якщо я маю право осуджувати його світлу пам’ять, припустився тієї помилки, що відмовлявся говорити зі мною про свої фінансові справи.