— Гарна оповістка, нема що казати , — зітхнули мама.
А тим часом прийшла оповістка про визволення селян од панщини.
Має ховатися од людей, скрадатися, має з’явитися жінці на очі отаким жалюгідним, має, зрештою, щось оповісти про свою пригоду — здається, на цій землі народиться ще одна химерна оповістка.
Оповістка: «Банда розбишак, що зве себе Інараком, цієї ночі з міської лікарні для душевнохорих силоміць викрала хорого хіміка доктора Рудольфа Штора, що нездужає на манію винахідництва.
З Києва — оповістка на ваш поїзд. (Бере з підлоги чиїсь речі).
Сьогодні ж за всяку ціну оповістка повинна бути в усіх газетах.
У конверті лежала оповістка колегії про те, що цього року набирає чинності заповіт мого дядька Стефана Гро-милла, який помер іще торік.
Ось, наприклад, цілий натовп перед дверима церкви, на яких нахабно червоніє страшна оповістка.