Але я не хотів побачити за цим щось більше, і не тому, що мало шанував старого Магістра, а трохи через свою неприязнь до того особливого обожнювання, до того культу, який ми спостерігаємо в студента Петруса.
Бо влада приховувала від неї: «державність» — азіатське обожнювання держави, яка стоїть над суспільством, коли людина стає звичайним гвинтиком державного механізму.
Теологічна стадія — обожнювання світу, невміння його пояснити.
Новою для неї була не пристрасть, а жадання й обожнювання.
Вона й дотепер зберегла цю владу обожнювання, вона — медіум, ворожка на картах, хіромантка, послана з неба ясновидиця; і вона чує голоси, їй маряться видива.
Блад став об' єктом обожнювання з боку буйного «берегового братства».
Вона не хотіла цього, все це було відомим, бідним, безплідним; обожнювання було її скарбом.
Обидва сходилися на тому, що це надзвичайно освічена людина; їхня повага до нього не перетворилася з часом на обожнювання тільки тому, що пан Франтішек «хворів» на безмежну добрість.
Її платонічне обожнювання, її мрії і пристрасті, в яких відбиваються її дитинство і дівочі думки і уявлення, недовговічні, вони не витримують випробування повсякчасним жит тям і не можуть тривати довго.
Одначе вже усвідомлював, що це саме вона прикрасила Лігію цією якоюсь винятковою, невимовною чарівністю, що в його серці розбудила разом із любов’ю пошану, разом із хіттю обожнювання і з самої Лігії зробила дорожчу за все на світі істоту.