Я кинула йому, що він неймовірний, тільки тому, що вважала його одруженим, і ось тепер настала моя черга ніяковіти, немовби наразі безсоромною була я, поставши перед ним оголеною.
То раптом він починав страшенно ніяковіти, губився й червонів за кожну дрібницю, то несподівано — щоправда, це траплялося рідко — ставав холодним і відлюдькуватим, уникав мене.
Не слід ніяковіти, навіть, перед найсуворішим начальником.
І тобі не випадає ніяковіти в присутності молодої … дуже молодої жінки.
Насамперед вам тепер нічого боятися, що ви будете ніяковіти й бентежитись на людях, бо, маючи в оці таємниче скельце, ви читатимете їхні думки, а тому завжди знатимете, на яку ступити.
Докладно розпитував про грот «Магнітний полюс», і Вірі довелось ніяковіти: багато чого вона не знала.
Мистецтво іноді впливає отаким чином, примушуючи ніяковіти примітивні й неспокушені натури …
Ось чому, відмовивши такому мужеві, я соромився б перед людьми розумними, ніж, догодивши йому, мав би ніяковіти, зважаючи на думку нерозумної більшости.
Було в Гедові щось таке, що, попри його молодість, змушувало людей ніяковіти.
— У вас зніяковілий вигляд, міс Ейр, і хоч ви не вродливіша, ніж я гарний, однак ніяковіти вам дуже личить; до того ж це зручно, бо ви уникаєте дивитись на мене і втуплюєте ваш допитливий погляд у квіти на килимі, тож ніяковійте й далі.