Скільки пролетіло часу, чого тільки не пережив, а викреслити їх із пам’яті несила.
Мені було несила чекати на вас дома, а надто коли надворі дощ і вітер.
І от себе всього я віддаю на твою волю, бо сам я знаю тілько те, що жити так, як ми тепер живем , — несила, що все скінчиться знов руїною, спокою ж в тім не буде !
Несила було дивитися на Жердіна, котрий мучився не тільки від голоду, а й від рани.
І ніхто й ніщо не могло зарадити, несила було полишити те замкнуте коло інфернальності, болото, степ чи ліс, в якому тварина з’явилася на світ у сліпому інстинкті розмноження і збереження виду …
Розмову між ним і місіс Ванделер проваджено було з тією напруженою серйозністю, що є, кажучи його ж таки словом, непрощенною помилкою, якої припускаються всі добропорядні люди і якої жодному з них несила уникнути.
Несила Хасекі чекати довше, В розпуці кличучи тебе, султане мій , — Рятунку !
Несила йому було далі жити , — дуже багато зазнав він лиха на своїм віку, та надто вже гнітило його сумління за кривду, заподіяну рибалкам.